The Throne of the Boundary Priest (The Chronicles of Willowchantia) - Трон Жреця Межі (Хроніки Вілловчантії)

 The Throne of the Boundary Priest

(The Chronicles of Willowchantia)

Scholars and archaeologists of Willowchantia occasionally use space-time portals to reach the planet Earth and study intriguing historical discoveries.

What has already been found by humans cannot be taken — any direct interference in the events of the past is strictly forbidden.

But…

At times, they manage to save something that was destined for destruction.

Objects meant to vanish forever — burned, shattered, looted by barbarians.

Such operations are extraordinarily complex, requiring meticulous preparation, the study of temporal records, and the verification of every possible branching of events.

This is exactly what happened with this throne.

In one of the ancient manuscripts, a reference was deciphered to an artifact known as the Throne of the Boundary Priest.

In the texts, it was described not merely as a symbol of power, but as a point of passage — a place where a priest could stand at the boundary of worlds, time, and memory.

However, Earth’s scholars concluded that the throne had been destroyed during the widespread looting of tombs and pyramids.

The time of its destruction was established with great precision.

Across all temporal intervals following that event, no remains or records of the artifact’s preservation were found.

This meant only one thing:

within a brief window of time before its destruction, the throne still existed.

After numerous verifications, consultations, and simulations, the decision was made to act.

The relic was saved by the scholars of Willowchantia — the Sayloronians — mere moments before the barbarians reached it.

The intervention was minimal and imperceptible to Earth’s history.

In none of the sources known to humanity was the throne ever mentioned again — neither intact nor in fragments.

For Earth’s historians, it was considered destroyed by barbarians, exactly as recorded in the manuscripts of ancient chroniclers.

Today, the Throne of the Boundary Priest is preserved as an artifact of memory.

Not for display.

Not for power.

But as a reminder that sometimes even a single rescued object can preserve an entire knot of lost meanings.

And that between worlds, there is always a boundary —

and someone must stand guard over it.

Трон Жреця Межі (Хроніки Вілловчантії)

Науковці та археологи Вілловчантії інколи користуються просторово-часовими порталами, щоб потрапити на планету Земля й дослідити цікаві історичні знахідки.

Те, що вже було знайдене людьми, вони не мають права забирати — будь-яке пряме втручання в події минулого суворо заборонене.

Але…

Інколи їм вдається врятувати те, що було приречене на знищення.

Речі, які мали зникнути назавжди — спалені, розбиті, розграбовані варварами.

Такі операції надзвичайно складні: вони потребують ретельної підготовки, вивчення часових згадок і перевірки кожного можливого відгалуження подій.

Саме так сталося і з цим троном.

В одному з давніх манускриптів було розшифровано згадку про артефакт, відомий як Трон Жреця Межі. У текстах він описувався не просто як предмет влади, а як точка переходу — місце, де жрець міг стояти на межі світів, часу й памʼяті.

Однак земні науковці дійшли висновку, що цей трон був зруйнований під час масових пограбувань гробниць і пірамід.

Час руйнування було встановлено з високою точністю.

У всіх часових проміжках після цієї події не було знайдено жодних рештків або згадок про збереження артефакту.

Це означало лише одне:

у короткому вікні часу до моменту знищення трон ще існував.

Після багаторазових перевірок, узгоджень і симуляцій було ухвалено рішення діяти.

Реліквія була врятована вченими Вілловчантії — сейларонцями — за лічені миті до того, як варвари дісталися до неї.

Втручання було мінімальним, непомітним для земної історії.

У жодному з відомих людству джерел цей трон більше не згадувався — ні цілим, ні розбитим на частини. Для земних істориків він вважався зруйнованим варварами, як і було зафіксовано в манускриптах давніх літописців.

Сьогодні Трон Жреця Межі зберігається як артефакт памʼяті.

Не для демонстрації.

Не для влади.

А як нагадування про те, що інколи навіть одна врятована річ може зберегти цілий вузол зниклих сенсів.

І про те, що між світами завжди існує межа —

і хтось має її стерегти.