First Art Journal Spread — Lightness of Being - Перший розворот Art Journal — Легкість буття

The first spread of my Art Journal, created together with Maya, is finally ready.
This week brought cold, rain, wind and even power outages — yet inside I felt calmness and lightness. That feeling shaped the page.

Age is a strange thing. I don’t think in numbers — only occasional aches remind me that time moves forward. What matters most is our inner state. Even young people can feel old, and older people can stay full of joy, hobbies, movement and curiosity. Why postpone what makes us happy?

Maya chose the theme “The Incredible Lightness of Being.”
For the first task, we had to use photos of houses, windows, or doors.

My inspiration was my cat and my small photo series “The World Outside the Window.” She “helped” during the process, so she became part of the page. Cats always do that.

The white circles are dandelions — light, airy, like ideas that appear and disappear.
Outside the window, the world can feel cold and colorless, but we are the ones who bring color into our lives. Two people can look at the same blooming tree and feel completely different things. Only we choose how to paint our own world.

This spread also reflects another part of me — my love for creating dolls.

I love wide open spaces. Standing in the steppe, breathing feels easy, and it seems the wind could lift you if you raise your arms. 

Before accepting others, we must learn to accept ourselves.

Перший розворот мого Art Journal, створений разом із Майєю, нарешті готовий.
Тиждень був холодним, дощовим, із відключеннями світла — але всередині у мене зберігався спокій і легкість. Саме це і сформувало сторінку.

Вік — дивна річ. Я не думаю цифрами, лише іноді тіло нагадує, що час іде. Найголовніше — наш внутрішній стан. Молоді можуть почуватися старими, а літні люди — залишатися радісними, активними, зацікавленими. Навіщо відкладати те, що приносить радість?

Майя обрала тему «Неймовірна легкість буття».
Перше завдання — використати фото будинків, вікон або дверей.

Мене надихнула моя кішка та серія фото «Світ за вікном». Вона «допомагала» весь процес, тож опинилася на сторінці. Коти завжди так роблять.

Білі кола — це кульбаби. Легкі, повітряні, як ідеї, що народжуються й зникають.
Світ за вікном може здаватися холодним і безбарвним, але саме ми наповнюємо життя фарбами. Двоє людей можуть дивитися на одне дерево й відчувати зовсім різне. Тільки ми вирішуємо, якими кольорами малювати свою реальність.

На сторінці є ще одна частинка мене — моє захоплення створенням ляльок.

Я люблю простір. У степу дихається легко, і здається, варто розкинути руки — і вітер підхопить.

Щоб приймати інших, потрібно спершу прийняти себе.