Все степь да степь. Безбрежная, как море...

Для того чтобы попасть в сказку не обязательно ехать куда-то далеко. Достаточно пройти всего несколько сотен шагов и за старыми развалинами эпохи социализма откроется взору простор украинской степи. степь вклинилась между населенными пунктами, вырывая себе положенное природой пространство и заполняя все вокруг, вытесняя человека. 

Для того щоб потрапити в казку не обов'язково їхати кудись далеко. Досить пройти всього кілька сотень кроків і за старими руїнами епохи соціалізму відкриється погляду простір українського степу. Степ вклинився між населеними пунктами, вириваючи собі відведений природою простір,  заповнюючи все навколо, витісняючи людину. 

Как и положено для сказочных развалин на камнях мы видим ворон. Они сторожат покой жителей этого кусочка степи, рассекая крыльями тягучий воздух, когда приближаются люди.

Як і належить для казкових руїн, на каменях ми бачимо ворон. Вони вартують спокій жителів цього шматочка степу, розсікаючи крилами тягуче повітря, коли наближаються люди.

Первое что вы увидите - это небо. только в степи может быть такое небо, звенящее, чистое, необыкновенных цветов и оттенков. Когда смотришь вверх, то сразу чувствуешь себя птицей.

Перше що ви побачите - це небо. Тільки в степах може бути таке небо, дзвінке, чисте, незвичайних кольорів, відтінків. Коли дивишся вгору, то відразу відчуваєш себе птахом.

Степь вечером

Клубятся тучи, млея в блеске алом,

Хотят в росе понежиться поля,

В последний раз, за третьим перевалом,

Пропал ямщик, звеня и не пыля.

Нигде жилья не видно на просторе.

Вдали огня иль песни - и не ждёшь!

Все степь да степь. Безбрежная, как море,

Волнуется и наливает рожь.

За облаком до половины скрыта,

Луна светить еще не смеет днем.

Вот жук взлетел и прожужжал сердито,

Вот лунь проплыл, не шевеля крылом.

Покрылись нивы сетью золотистой,

Там перепел откликнулся вдали,

И слышу я, в изложине росистой

Вполголоса скрыпят коростели.

Уж сумраком пытливый взор обманут.

Среди тепла прохладой стало дуть.

Луна чиста. Вот с неба звёзды глянут,

И как река засветит Млечный Путь.

(Афанасий Фет)

Весной степь окраплена кроваво-красными маками, они как символ пролитой крови защитников Родины. Херсонщина перенесла тяжелые бои во времена Великой Отечественной войны. (ссылка о памятные даты войны). 

Навесні степ окраплений криваво-червоними маками, вони як символ пролитої крові захисників Батьківщини. Херсонщина перенесла важкі бої в часи Великої Вітчизняної війни. (Посилання про пам'ятні дати війни).

Степь после дождей покрылась настоящим ковром из разных цветов и трав. разные оттенки и сочетания - это украинская степь.

Степ після дощів вкрився справжнім килимом з різних квітів, трав. Різні відтінки, поєднання - це український степ.

Со всех сторон ромашки словно открыли глазята.

З усіх боків ромашки немов відкрили оченята. 

 Даже вокруг дороги полно ромашек. Прямо как клумба.

Навіть навколо дороги повно ромашок. Немов велика клумба.

Вот такие они бело-желтые и очень красивые.

Ось такі вони біло-жовті й дуже гарні. 

 Дорога простилается среди степи, призывая продолжить путь.

Шлях простягається серед степу, закликаючи продовжити подорож.

Но нужно сделать одну остановку. Прямо между поселком и городом, кусочек степи имеет небольшую возвышенность. Это курган. Их много оставили в нашей местности в первом веке до нашей эры скифы и сарматы. В них хоронили жрецов и царей, одновременно закапывая с покойником еще 80 человек. Такие вот были нравы. Курганов довольно таки много и неожиданно его можно обнаружить совсем рядом возле места жительства.

Але потрібно зробити одну зупинку. Прямо між селищем і містом, шматочок степу має невеликий пагорб. Це курган. Їх багато залишили в нашій місцевості в першому столітті до нашої ери скіфи і сармати. Це поховання жерців і царів. Разом з небіжчиком закопували ще 80 осіб. Такі от були звичаї. Курганів досить таки багато і несподівано можна виявити зовсім поруч біля місця проживання. 

Поднимемся на курган. Курганы давно раскопаны археологами и в музее можно увидеть находки. Повернемся на все стороны. Вот так можно оказаться на месте древнейшей истории.

Піднімемося на курган. Кургани давно розкопані археологами і в музеї можна побачити знахідки. Повернемося на всі сторони. Ось так можна опинитися на місці прадавньої історії.

Курган невысокий, но в степи и так все хорошо видно. Травы и цветы делают все вокруг пятнистым.

Курган невисокий, але в степу і так все добре видно. Трави і квіти роблять все навколо плямистим. 

Здесь пасли недавно коз, трава покрыта их пухом. Он мягкий и приятный на ощупь.

Тут пасли недавно кіз, трава покрита їх пухом. Він м'який і приємний на дотик. 

Подойдя ближе, видно красочное разнотравье.

Підійшовши ближче, видно барвисте різнотрав'я. 

А вот и цель похода - степь плавно перетекает в город. Вот так сделав всего несколько сотен шагов можно попасть в древние украинские степи и походить дорогами скифов и сарматов. До истории всего нужно сделать шаг. 

А ось і мета походу - степ плавно перетікає в місто. Ось так зробивши всього кілька сотень кроків можна потрапити в стародавні українські степи і походити дорогами скіфів, сарматів. До історії всього потрібно зробити крок.

Підем в степ, де скошені покоси…

Підем в степ, де скошені покоси,

Де повітря чебрецем бринить,

Де дзвенить спокоєм світла просинь,

Де полярна зірочка горить.

Підем в степ, де нам мигають зорі,

Де вітри купаються в хлібах,

Де полин не зі своєї волі

Медовими травами пропах.

Підем в степ, де цвіт в алмазних росах,

Де довкіл безмежна далина,

Де, мов хміль, твої пшеничні коси,

Душу й серце п’янить без вина.

А якщо так трапиться, що доля

Змусить роз’єднати нас на мить –

Озовись – як жайвір серед поля,

Прилечу – хай серце не болить!

(вірш Віктора Геращенко; з сайту: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua)